МАЛАВІ

 МАЛАВІ: ГЕОГРАФІЯ, ІСТОРІЯ І НАСЕЛЕННЯ 

6 липня своє національне свято відзначає Республіка Малаві, яка отримала незалежність від Великої Британії цього дня, рівно 56 років тому. Однак 6 липня - особлива дата в історії Малаві, адже саме цього дня в 1907 році Малаві стало частиною Британської колонії Ньясаленд, а 6 липня 1966 року в Малаві була прийнята Конструкція, згідно з якою Малаві проголосили себе республікою. Отже як бачимо, 6 липня в історії країни відіграє особливу роль. Але чому ж ми так мало знаємо про Малаві? Про неї майже не чути в світових ЗМІ, а сама країна настільки типова для Африки, що її важко відрізнити від трьох десятків інших країн континенту. Але ми ж все таки пропонуємо з нагоди національного свята Малаві познайомитися із цією країною ближче, і можливо хто знає. Ви знайдете щось цікаве для себе про Малаві.

Географія
Малаві знаходиться в південно-східній Африці, і вузькою смугою простягається вздовж західного берега озера Ньяса, (яке також носить назву Малаві) від гір Капенґере на півдні Танзанія, до нижньої течії річки Замбезі. Протяжність із півночі на південь становить понад 900 кілометрів, в той час як із заходу на схід у найширшому місці становить лише 200 км.

Виходу до моря Малаві немає. Це виключно континентальна країна, яка на півдні, південному заході і південному сході межує з Мозамбіком (найдовша протяжність спільного кордону), на північному сході з Танзанією, а на північному заході і заході з Замбією. Площа Малаві - 118,5 тис.км². Ліси вкривають 36 тис. км².

Так як Малаві розташована на південному кінці Великої Рифтової долини, рельєф країни здебільшого гірський і горбистий. На південь Малаві заходять Мозамбіцькі гори (плато Мозамбік), де власне знаходиться найвища точка країни - гора Сапітва (3002 метри). На півночі - гори Віп'я висотою до 2400 метрів.

Озеро Ньяса - головна прісна водойма країни. Це озеро навіть називають Малаві, адже воно простягається на 800 км по узбережжю Малаві. Крім Ньяси, в Малаві є ряд озер, але значно менших за розмірами, зокрема Маломбе, Чіута, Чілва, які знаходяться на півдні Малаві. Країна добре забезпечена водними ресурсами. Крім озер, в країні багато хоч і невеликих та все ж достатньо повноводних річок. Найбільшою серед них є Шіре, яка впадає в Замбезі. Всі інші річки впадають в Ньясу, або ж інші мілкі озера. На півдні є невеликі заболочені місця, у яких водиться дуже багато крокодилів.

Клімат Малаві екваторіально-мусонний з середніми температурами 26° у січні, та 14-18° у липні. На півночі опадів випадає більше, ніж на півдні (2500 мм та 750 мм відповідно).

Історична довідка
На нинішній території Малаві люди проживали вже за 8 тисяч років до нашої ери. Орієнтовно саме з цих місць люди розстрілялися не лише по Африканському континенту, але й по всьому світові, щоправда було це понад 500 тисяч років тому. Першими європейцями хто завітали на землі Малаві були португальці і які відкрили озеро Ньяса в кінці 15 століття. Задовго до прибуття європейців на території Малаві існувало чимало держав (королівств). В 1488 році в районі озера Ньяса утворився союз племен малаві, який виявився не довговічним, бо розпався після смерті його вождя Карончі. Протягом тривалого часу Малаві потерпало від работорговців острова Занзібару, які викрадали людей, і продовали їх. У 1859 році відомий британський географ і мандрівник Девід Лівінгстон відвідав Малаві. Саме тут він ледь не загинув від нападу дикого лева, що навіть увіковічнив в пам'ятнику Девіду Лівінгстону в Шотландії. Саме шотландці у 1875 році заклали перші місіонерські поселення на території Малаві. Частина країни була під їхнім контролем протягом деякого часу, а 21 вересня 1889 року було проголошено про створення британського протекторату над долиною річки Шіре, куди входила і південна частина Малаві. 15 травня 1891 року протекторат отримав назву Ньясаленд, а 23 лютого 1893 року його території увійшла до складу британської Центральної Африки. Саме на території Малаві розпочалася боротьба за вплив над колоніями між Великою Британією та Португалією. Саме перша встигла колонізувати ці землі раніше, а тому закріпилася тут остаточно. Насправді колонізація британцями Малаві пішла на користь регіону. По-перше вони відігнали работорговців-арабів, і врятували Малаві від цього ганебного явища. По-друге саме британці умиротворили племена нюоні та яо між собою, які постійно один одного вбивали та воювали за вплив над країною. Ну а по-третє з приходом британців почала суттєво поліпшуватися інфраструктура Малаві, зокрема розпочалося спорудження залізниць, доріг, та навіть промислових підприємств. В 1953 році є селен увійшов до складу Федерації Родезії та Ньясаленду. Внутрішнє самоуправління Ньясаленд одержав лише 9 травня 1963 року, а незалежною країною під нинішньою назвою Малаві відстала лише 6 липня 1964 року, коли Велика Британія цю незалежність визнала. Того ж дня Малаві стала членом Британської співдружності.

6 липня 1966 року в Малаві була прийнята нова конституція згідно з якою Малаві було проголошено республікою, главою держави став президент. Варто зазначити, що Малаві була єдиною африканською державою що підтримувала дипломатичні відносини з урядом білої меншості Південної Африки. Парламентські вибори в країні відбувалися регулярно, а кандидати на депутатські місця мусили належати до єдиної та звісна річ правлячої партії, яка називалася Конгрес Малаві. Главою Конгресу Малаві був перший президент Малаві Ґейтінґз Камізу Банда, який в 1971 році був проголошений довічним керманичем країни з широкими повноваженнями. На початку 1990-х років Малаві сколихнула хвиля протестів, які змусили президента Г.Банду провести референдум щодо доцільності запровадження ня багатопартійної системи. Референдум відбувся 14 червня 1993 року, на якому більшість жителів висловилися за скасування однопартійної системи і запровадження багатопартійності в Малаві. Саме тому під тиском результатів референдуму, правляча партія внесла зміни до конституції, згідно з якими проведено перші багатопартійні вибори, які виграв Об'єднаний демократичний фронт, а його лідер Бакілі Музулі 21 травня 1994 року став новим президентом країни.

Країна залишається відносно стабільною на континенті, хоча рівень економічного розвитку залишається ще досить низьким. Гострою проблемою для Малаві є поширення СНІДу. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я на початок 2011 року в країні було близько 500 тисяч дітей-сиріт, чиї батьки померли від СНІДу. По цій причині влада Малаві вже багато років закликає заможні родини всиновлювати дітей.

Населення
В 2019 році населення Малаві становило 18,4 мільйонів осіб, а густота населення перевищувала 170 осіб на 1 квадратний кілометр. В містах мешкало лише 32% населення країни. Народжуваність становить 41 дитину на 1000 мешканців, а смертність майже 22 особи на 1000 жителів. Більшість населення є християнами (75%) та мусульманами-сунітами (20%). Найбільшим містом є столиця Малаві - Лілонґве, де мешкає близько одного мільйона осіб.