СЕНЕГАЛ

 СЕНЕГАЛ: 60 РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Продовжуємо говорити про "парад незалежностей", який притаманний для Африканського континенту в ці серпневі дні.

20 серпня своє національне свято відзначає чергова колишня французька колонія - Республіка Сенегал , яка рівно 60 років тому здобула свою національну незалежність, і з'явилася на карті Африки як суверенна держава. Пропонуємо тим, хто цікавиться суспільною географією континенту кілька важливих фактів про сьогоднішнього ювіляра.

Сенегал розташований в Західній Африці. Межує з Мавританією (на півночі), Малі (на сході), Гвінеєю та Гвінеєю-Бісау (на півдні). В центр країни глибоко врізається вузькою смугою територія Ґамбії, яка для Сенегала фактично є напіванклавом. Кордон з Мавританією проходить по однойменній річці.

Територія Сенегалу рівнинна. Високих гір немає. Невеликі підвищені плато мають місце на південному сході країни (схил плато Фута-Джаллон на території Гвінеї). Зволоження недостатнє. Клімат тропічний з переходом в субекваторіальний. На півночі суха і жарка Сахель, в центрі савана, а на півдні є мангрові болота і густі африканські гілеї, які становлять 12% території країни. З червня по вересень - сезон дощів. В усі інші місяці спостерігається нестача опадів. Взимку з Сахари дме хартаман - сильний спекотний вітер.

Площа Сенегалу - 197 тисяч квадратних кілометрів, на яких проживає 16,2 мільйонів осіб. Густота населення - 82 особи на 1 км². Понад 66% населення країни є жителями сільської місцевості.

Столиця Сенегалу - Дакар, який є найбільшим містом країни, і в якому проживає 1,2 мільйонів осіб. На набережній Дакару лежить мис Альмаді (Зелений) - найзахідніша точка Африки (14° 50' пн.ш., 17° 30' зх.д.). До великих міст країни належать Каолак (134 тис.чол.), Зігіншор (130 тис.чол.) та Сен-Луї (112 тис.чол.).

Сенегал поділений на 14 областей, які здебільшого співпадають межам етнічних груп. Найбільшою такою групою є народ волоф, який становить 43% населення країни. Решта - це фульбе (23%), серер (15%), та мандиго (10%). 95% жителів Сенегалу сповідують іслам, і лише 5% є католиками, які є нащадками колонізаторів. Незважаючи на це державною мовою країни є французька, тобто "колоніальна". Навіть грошова одиниця як колись у Франції - франк, щоправда "західноафриканський" (КФА), який складається зі 100 сантимів.

Більшість жителів країни займаються сільським господарством та рибальством. Нажаль країна забезпечує себе продовольством лиш на 50%. Головною культурою вирощування в Сенегалі є арахіс. За обсягом вирощування цього продукту Сенегал займає 8 місце в світі. Вирощують також маніок, сорго, просо, цукрову тростину, фрукти. В тваринному секторі переважає вирощування овець, кіз, коней та віслюків. Землі потребують зрошення. Промисловість представлена підприємствами харчової (здебільшого переробка арахісу на олію) та гірничодобувної (добування фосфоритів) промисловості.

Сенегал має слабо розвинену транспортну інфраструктуру. Загальна довжина залізниць становить лише 1000 км, і то збудовані ще за часів колоніального панування. Автошляхів з твердим покриттям теж не багато - 15000 км. Найбільші порти - Дакар, Сен-Луї та Зіґіншор. Річкове судноплавство здійснюється по річкам Сенегал та Ґамбія.

Не зважаючи на певні економічні проблеми, які притаманні для цього регіону, Сенегалу вдалося зберегти внутрішньополітичну стабільність, і уникнути долі сусідніх держав, не зважаючи навіть на війну з Мавританією (у 1990-1991 рр.). Однак в регіоні Казаманс на півдні Сенегалу ще досить сильними є сепаратизм і збройна боротьба.