Ярданги - це здебільшого пустельні форми рельєфу, які утворюються в результаті геологічної роботи вітру. Усі форми рельєфу, які сформувалися за допомогою вітру називаються еоловими. Крім ярдангів до еолових форм земної поверхні також належать бархани, дюни та розсипи. Вже з легкістю можна зрозуміти, що всі еолові форми рельєфу формуються здебільшого в зонах з аридним кліматом, тобто в пустельних та напівпустельних регіонах.
Не є винятком і ярданги, які із усіх форм еолового рельєфу є найбільш цікавими і видовищними. Для їх формування потрібно декілька важливих факторів, одним із яких є наявність сильного пустельного вітру, який більшу частину року дме лише в одному єдиному напрямку. В результаті цього утворюються високі гребені висотою в 1-5 метрів, а між ними залягають піщані борони. Верхівки гребеня направлені у напрямку панівного вітру. Як не дивно, але саме вітропіщаний потік має найбільшу силу. Такий вітер здатний шліфувати камені, не те що піщані скелі. Тому саме такі вітри і формують нижні частини гребенів ярдангів.
Всі еолові форми рельєфу не є довговічними. Приміром дюни можуть існувати від 2 місяців до 2 років. Так само і бархани. Ярданги хоч і є більшими довгожителями, але так само мають свій "строк давності". Ярданги існують від 2 років до 100-120 років, а потім просто руйнуються до свого підніжжя. Звісно є винятки, але на їх вік впливає не лише місцевий клімат, але й склад породи, з якої вони складаються.
Ярданги зустрічаються в Арізоні (США), пустелях Австралії, в нагір'ї Тібесті (Чад), в передгір'ях Атлаських гір (Марокко, Алжир) та в Нубійській пустелі (Єгипет, Судан). Є вони навіть на Марсі. Але це вже зовсім інша історія...
Немає коментарів:
Дописати коментар