Алеутські острови

 Алеутські острови - довга дуга островів на півночі Тихого океану, яка простягається на 1800 кілометрів від Камчатки (Євразія) до Аляски (Північна Америка), відділяючи Берінгове море від решти Тихого океану. Загальна площа архіпелагу становить майже 40 тис.км², з яких 38 тис.км² належить США (частина штату Аляска). Незважаючи на досить значні розміри архіпелагу, наявного населення тут зовсім мало - лише 9 тисяч осіб, які розселені на 116 островах. Все через особливу геологію островів, адже вони лежать прямісінько на лінії Тихоокеанського вогняного кільця. Тут чимало діючих вулканів, і часто трапляються землетруси. Не рідкістю є і цунамі, спровоковані виверженнями підземних вулканів. Клімат теж далекий від ідеального. Він вологий, з частими сильними вітрами, сніговими буревіями та туманами.

Алеутські острови були відкриті другою експедицією Вітуса Берінга в серпні 1741 року, і до 1867 року перебували в складі Російської імперії, допоки не були продані уряду Сполучених Штатів Америки разом із Аляскою.

На берегах низки островів є низинні ділянки та зручні бухти, поширені субарктичні луки (до висоти 100 м) зі злаків і різнотрав’я, зокрема, арніка уналашкова з невеликими заростями верболозу; вище ― вересова пустка, гольці та гірські тундри. На скелях ― великі пташині базари, де трапляються, зокрема, конюга велика, конюга мала, тупик, тонкодзьоба кайра, фульмар, побережник білий, казарка канадська. Фауна ― лисиці, песець, або лисиця полярна, калан, сивуч.