МЕКСИКАНСЬКА НАРКОВІЙНА І ЇЇ ГЛОБАЛЬНИЙ ВПЛИВ
Зазвичай про індустрію наркотичних засобів у географічних пабліках пишуть дуже мало. Про це не прийнято говорити навіть на уроках чи лекціях з географії, оскільки на перший погляд здається, що ця тема досить далека від географії. Однак насправді це зовсім не так. Світова індустрія наркоторгівлі та наркотрафіку має свою власну географію, знання якої допомагає світовій спільноті усвідомити усю складність проблеми. Наразі в світі є чимало центрів виготовлення наркотичної сировини, найбільшими з них є Перу, Болівія, Колумбія, Афганістан. Однак як виявилося, трафік наркотичної сировини - це куди більш прибуткова справа, яка впливає на суспільну географію цілих регіонів світу більше, ніж війни чи революції. Наразі найбільшим центром транспортування і розподілу наркотиків у світі стала Мексика. І саме в цьому полягає її головне "прокляття" в ХХІ столітті.
Мексика яку ми знаємо насправді існує на політичній карті, а в реальності ситуація зовсім інша. В липні цього року на одному із центральних мексиканських телеканалів з'явилося відео, на якому один із наймогутніших наркокартелів країни "Нове покоління Халіско" влаштувало справжній військовий парад, аби продемонструвати центральному уряду Мексики, хто насправді керує ледь не половиною території країни.
На цьому відео озброєні учасники наркокартелю вишикувалися прямо неподалік проходження кортежу президента Мексики Андреса Мануеля Лопеса Обрадора, і вигукують "Тільки люди Менчо". Менчо (Немесео Сервантес) - це керівник наркокартелю, і фактично перша особа в державі, так як його вплив поширюється далеко за межі Мексики. Менчо наразі вважається найбільш розшукуваним злочинцем у світі. За його голову пропонують неймовірні суми грошей спецслужби Мексики та США, і навіть сам глава терористичної організації "Ісламська держава". Сам глава наркокартелю відзначився неймовірною жорстокістю, як і вся його злочинна організація. Вони часто здійснюють перестрілки з поліцією прямо серед білого дня, здійснюють вбивства відомих політиків, кандидатів у губернатори, начальників відділів поліції. Нерідко вступають в криваві бої з іншими наркокартелями за контроль шляхів наркотрафіку до США. Але найстрашніше те, що у ході кривавого протистояння гине дуже багато мирних жителів. У ході боїв у руїнах лежать цілі селища і навіть міста. Криваве протистояння спровокувало потік біженців до США. Люди намагаються врятуватися від безладу, насилля і хаосу, який панує практично в усій Мексиці. Неспокійно навіть у столиці.
Центральний уряд Мексики безсилий. Наркокартелі змусили поліцейських в регіонах написати рапорти на звільнення. У деяких штатах поліцейських взагалі практично не лишилося, а ті хто лишилися або співпрацюють із наркокартелями, або просто не втручаються в ситуацію. Особливо принципових, які намагаються боротися із злочинністю - просто вбивають, іноді дуже жахливим способом, аби навести страх на ворогів.
Нарковійна в Мексиці вже має всі ознаки громадянської війни. Мексиканська армія практично безсила в цій ситуації, так як навіть по цьому відео добре видно, що наркокартелі мають куди краще озброєння і обмундирування, ніж мексиканська урядова армія та поліція. Звідки ж скільки зброї в злочинців? Відповідь одна: куди прямують наркотики, звідти прямує зброя, аби захищати наркотрафік - це Сполучені Штати Америки. Ця країна - головний споживач наркотиків (а саме - кокаїну, героїну та метамфетаміну). Тіньовий ринок наркотрафіку до США оцінюється десятками мільярдів доларів. Найчастіше наркотики до США переправляються безпосередньо через кордон (переносять біженці), або ж при нелегальному перетині кордону учасниками наркокартелів. Нерідко наркотики постачають через спеціально вириті тунелі, і навіть через квадрокоптери. Прикордонна служба США в минулому році затримала понад 5 тисяч наркоділків, однак на думку аналітиків - це лише 4% від реального числа учасників наркотрафіку з Мексики до США.
Те, що ситуація дуже критична, визнають не лише в самій Мексиці, але й чудово розуміють і в США. Президент Дональд Трамп вирішив посилити мексиканську ділянку кордону кількатисячним загоном національної гвардії США, але це не вирішило проблему, а наркокартелі стали більш винахідливими у способах трафіку наркотиків. Деякі ділянки кордону між Мексикою та США взагалі майже не захищені, і пройти через них непомітно досить легко. Саме тому мексиканські наркокартелі ведуть між собою запеклу боротьбу за регіони Мексики, які мають вихід до кордону США. Однак нарковійна лише на перший погляд є внутрішнім конфліктом Мексики, та це не зовсім так. Губернатори кількох штатів США, зокрема Техасу і Нью-Мексико визнають, що наркомафія повністю контролює прикордонні з Мексикою міста і поселення, зокрема такі великі міста як Ель-Пасо, і навіть Сан-Дієго в Каліфорнії, яке впритул прилягає до мексиканського міста Тихуана, де "править парадом" не менш жорстокий Тихуанський наркокакартель. Розуміючи, наскільки ця ситуація загрожує національній безпеці, Дональд Трамп вирішив побудувати величезну стіну на кордоні з Мексикою. Та як виявилося, в строкатому американському суспільстві прийняти таке рішення не так просто. Вся справа в тому, що мексиканські наркокартелі, які володіють неймовірно величезним капіталом, підкуплюють американських громадських діячів і навіть політиків, які виступають категорично проти спорудження стіни на кордоні з Мексикою. "Пронаркотичне лоббі" в США насправді дуже сильне. Чого варто хоча б те, що наркокартелі майже безперешкодно закупляють американську зброю і техніку. ЦРУ навіть проводило кілька таємний операцій з метою зірвання передачі зброї з США до Мексики. Навіть президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор постійно говорить про те, що єдиним джерелом зброї до Мексики є США.
Наркокартелі Мексики настільки відчувають себе безкарними і нічого не бояться, що навіть захоплюють шахти, фермерські господарства, копальні, і навіть цілі заводи і фабрики. Це все почалося з 2006 року, коли кілька невеликих наркокартелів почали змагатися за колумбійський кокаїн з метою його трафіку. Влада Мексики вирішила одразу взяти ситуацію під контроль і виловила главарів молодих і ще не дуже сильних наркокартелів, але й сама не зрозуміла, як заклала бомбу сповільненої дії під ситуацію в країні. Дуже швидко в обезголовлених картелів з'явилися молоді і амбітні барони, які дуже швидко почали активну боротьбу з поліцією. Шантажем і залякуванням змусили поліцейських масово перейти на свій бік. Як наслідок, цілі міста по всій Мексиці погрузли в хаосі нарковійни. В результаті цього виникла третя сторона конфлікту - "народні дружини". Це чоловіки і навіть жінки, які сформувалися в загони самооборони, і зі зброєю в руках стали захищати свої рідні селища і міста. Варто зазначити, що нерідко ці загони проводять успішні операції як проти наркокартелів, так і урядових сил, звинувачуючи їх у співпраці з наркокартелями. За 14 років кривавої і жахливої нарковійни в Мексиці загинуло понад 250 тисяч осіб. В цій війні дітей загинуло не менше, ніж приміром від бойових дій в Сирії чи Афганістані, адже діти і жінки - це дуже вразлива сторона конфлікту, а в Мексиці тим більше. Вся справа в тому, що деякі наркобарони цілеспрямовано вдаються до вбивства дітей і жінок з метою залякування конкурентів.
Ще одна дуже вразлива верства - це мігранти до США. Дуже часто наркоділки змушують прямо на кордоні мігрантів переносити наркотики на інший бік кордону. Ті хто відмовляються це робити - стають жертвами жахливих навіть для Середньовіччя тортур. Мексиканська прокуратура заявляє, що в період з 1998 року зникло безвісти понад 175 тисяч мексиканців, саме при спробі перетину кордону. На перший погляд цифра просто неймовірна, однак зважте на те, що американсько-меусиканський кордон - це найбільш перетинаючий людьми кордон у світі. В 2018 році його перетнули понад 320 мільйонів осіб. Але як виявляється, щастить далеко не кожному. Не менша небезпека - для іноземних туристів. Їх викрадають, вимагаючи викуп. Коли ділки розуміють, що отримати гроші буде складно - їх просто вбивають. За ті ж таки 14 років було вбито майже 7 тисяч туристів, переважно зі США та Канади. Гинули й українські туристи. Уряд контролює лише кілька туристичних шляхів, які ведуть до пірамід ацтеків. Рухатися цими шляхами більш-менш безпечно. Ситуація зайшла настільки далеко, що колись процвітаючі мексиканські курорти Канкун і Акапулько практично опустіли, оскільки вони були зорієнтовані переважно на туристів зі США, Канади та Західної Європи.
Центральна влада Мексики визнає всю критичність ситуації, і навіть усвідомлює, що країною вона практично не керує, бо для цього в неї немає ні фінансових, ні людських ресурсів, і навіть такої кількості зброї і озброєння, яка є в наркоділків. Одна французька газета назвала ситуацію в країні - сомалійською, порівнюючи ситуацію із Сомалі. І по великому рахунку так і є. Кордони в Центральній Америці уряди вже давно не контролюють. Замість них це успішно здійснюють наркокартелі. У звіті ЦРУ за 2019 рік йдеться про те, що два мексиканських наркокартелі контролюють повністю Гватемалу, Сальвадор та Гондурас. І мова не лише про їхню владну верхівку, але й про все суспільне життя цих центрально-американських країн. Що там казати, коли США фактично не контролюють свої прикордонні міста. Знову ж таки, на думку аналітиків, нарковійна в Мексиці не припиниться до тих пір, допоки в США не почнеться реальна боротьба з наркотрафіком. Лише зникнення ринку призведе до кризи в наркокартелях, і зменшить їх вплив на суспільство. Сама ж Мексика теж має зробити чимало. Перш за все - це безпощадно боротися з корупцією. Крім того країні слід провести економічні реформи, і зробити все для того, аби легальна робота оплачувалася куди більше, а ніж розбій в наркокартелях. Але для цього потрібно докласти зусиль обом країнам, як США, так і Мексиці. Ну а поки що майбутнє Мексики досить похмуре. 2019 рік став найкривавішим у нарковійні в Мексиці, так як загинуло 22 тисячі людей, і поки що немає жодних ознак поліпшення ситуації.
Немає коментарів:
Дописати коментар