Південна Атлантика - дуже унікальний регіон освіту, який може похизуватися неймовірною різнобарвністю тваринного світу та природних умов. Суворий антарктичний клімат загартував місцевих мешканців так, що їм вже нічого не страшно. І дійсно, якщо поглянути на природні умови Південного океану, і південної Атлантики зокрема, то ще треба розібратися де природні умови кращі, на Антарктиді, чи на так званих "Ревучих сорокових", як прийнято серед океанологів називати ці місця.
У Південній півкулі не надто багато великих островів, а ще менше таких, які прилягають до Антарктиди. Але найбільшим із таких є острів Південна Джорджія - особливе місце на географічній карті.
Південна Джорджія (або Георгія) - острів чи то в Південному океані, чи то в південній частині Атлантичного океану (кому як зручніше, або як більш підходить), який є заморським володінням Великої Британії. Він має координати 54° пд.ш., 38° сх.д. Площа острова становить лише 4,1 тис.км², що майже вдвічі більше від розмірів Люксембургу. Це другий за розмірами острів у так званому Південному океані, після Карґелена, однак на відміну від останнього - Південна Джорджія не є безлюдним островом. Там наразі проживає аж 30 осіб.
Острів Південна Джорджія був відкритий європейцями в 1675 році, однак остаточне задокументоване відкриття його відбулося під час другої експедиції славнозвісного британського мореплавця Джеймса Кука, який власне першим наніс острів на карти, і звісна річ відвідав його. Зупинялися неподалік острова також і Беллінсґаусен та Лазарєв під час антарктичної експедиції. Однак в кінці ХІХ - початку ХХ століття острів перетворився на базу американських та британських мисливців на тюленів, і з того часу мав серед захисників тварин дурну славу.
Тюленів тут дійсно вистачає, оскільки на острові знаходиться одна із найбільших в світі їх колоній. Щоправда колонія включає ареал не лише острова Південна Джорджія, але й інших прилеглих островів, але на архіпелазі вона тут найбільш чисельна. Не менше тут і пінгвінів. Вони облюбували це місце дуже давно, і коли острів був відкритий європейцями, пінгвіни почувалися тут господарями. На думку орнітологів - пінгвіни тут понад 7000 років, і потрапили на айсберзі. Існування тут пінгвінів є досить дивним фактом, оскільки Південна Джорджія дуже ізольований острів. Він найближчої "великої землі" - Антарктиди він знаходиться за 1,5 тисячі кілометрів.
На початку 20 століття на острів були завезені північні олені, які здичавіли і розмножилися, загрожуючи екосистемі острова в умовах відсутності хижаків, і виїдаючи під корінь тундрову рослинність. Великобританія звернулася у 2012 році до норвезьких фахівців за допомогою в відстрілі трьох тисяч диких північних оленів.
Клімат острова неймовірно суворий. Навіть загартованим місцевим мешканцям тут не солодко. На північ від острова протікає холодна течія Західних Вітрів, яка приносить на острів сильні вітри, які практично унеможливили на ньому багатство і різноманітність рослин. Річна амплітуда тут не велика, але середньорічна температура низька. Середні температури січня тут від +6° до +9° С, а липня - від 0 до -5° С. Опадів випадає тут немало - близько 700 мм. Здавалося б клімат тут помірний, але не зовсім. Вплив океану зробив свою справу: опадів багато, але низькі температури протягом усього року не надто сприяють тут вегетації. Крім того грунти тут тундрово-глеєві. Через це острів практично не придатний для сільського господарства. Саме тому європейці не облюбували цей острів, і не стали його обживати. Острів покритий тундрою
І тим не менше, на острові є постійне населення - близько 30 чоловік, які мають британське підданство. А взагалі, Аргентина оскаржує приналежність цього острова собі. Найбільшим поселенням острова є Ґрютвіккен, де мешкає 23 людини. В містечку знаходиться досить цікавий музей Південної Джорджії та норвезька церква. Щороку на острів прибуває чимало туристів та наукових експедицій. Саме тому за словами місцевих мешканців на острові ніколи не буває сумно. Суттєво скоротилася кількість обивателів на острові в 2001 році, коли Велика Британія згорнула на ньому військовий контингент. Наразі про колись бурхливу людську діяльність тут нагадують лише купа брухту від кораблів та деякої техніки. 
Немає коментарів:
Дописати коментар