Найдовший гірський хребет

 Найдовшим гірським хребтом на Землі є ні Анди, ні Кордільєри, ні Апалачі, ні Скелясті гори, ні Гімалаї, ні Каракорам, ні Гіндукуш, ні Урал, а хребет 90 % якого, лежить під океанічними водами посеред усіх океанів земної кулі - так званий Серединно-океанічний хребет: найдовший гірський хребет на Землі, що має довжину близько 60 тисяч кілометрів, і який був відкритий Мері Тарп (30 липня 1920 р. - 23 серпня 2006 р.) - американською геологинею та картографинею океанічного дна, яка новаторськи змінила наш погляд а геологічну будову Землі...

Мері Тарп інтерпретуючи та візуалізувуючи зібрані дані ехолотних досліджень, побудовала ехозвукові карти морського дна, на основі даних зібраних з дослідницького корабля в 1957 році..

Марі Тарп використовувала сотні ехолотних профілів для реконструкції топографії морського дна, насамперед Атлантичного океану.

Мері Тарп виявила дивну батиметрію долин і хребтів Серединно-Атлантичного хребта...

Хоча існування хребта під Атлантичним океаном було виявлено ще під час експедиції HMS Challengerу 1872 році, коли зробили перші точні вимірювання глибин через океан... У 1925 році сонаром було підтверджено, що серединно-атлантичний хребет невідомого походження не закінчується, а далі простягається на південь від мису Доброї Надії в Індійський океан, що робить його одним із найбільш довгих підводних гірських хребтів на Землі.

Мері Тарп припустила, що в серединно-океанічних хребтах мають бути "рифтові долини", що проходять уздовж їх осей, де утворюється нова кора, яка розсуває блоки старішої кори, завдяки чому утворюється власне хребет.

У період з 1959 по 1977 роки вона продовжувала працювати над різними масштабними картами, які б зображували досі невідому батиметрію морського дна.

Мері Тарп: "Не дуже багато людей, які можуть сказати це про своє життя: Весь світ розкинувся переді мною (або, 70 відсотків площі "світу" покриті океанами). У мене було порожнє полотно, яке наповнилося надзвичайними можливостями, захоплюючої головоломки, щоб скласти усе разом: першою у світі скласти карту величезного прихованого морського дна. Це була можливість одного разу в житті - колись в історії - у світі - можливість для кого-небудь, але особливо для жінки 40-х років це було неймовірним. Характер часу, стан науки та події, великі та малі, логічні та нелогічні, поєднуються, щоб все це відбулося..."

Дно моря не було рядом рівнин вкритих мулом, як раніше уявляли більшість геологів, але натомість містило гори, хребти та каньйони, іноді більші та глибші, за будь-які гірські системи відомі на континентах. Вздовж серединноокеанічних рифтів розплавлена магма піднімається з мантії Землі, розштовхуючи, відриваючи та зміщуючи старішу океанічну кору. Цей механізм не обмежується океанами, але також включає материки і є рушійною силою, сучасної загальновизнаної теорії тектоніки літосферних плит...