РИГА

 РИГА - СТОЛИЦЯ "БУРШТИНОВОГО КРАЮ"

18 серпня затишна латвійська столиця відзначає свій день народження. Цього року їй виповнилося 819 років, а це означає що вже на той рік - Рига буде "ювіляркою".

Коли в 2014 році міжнародне демографічне агенство склало перелік найбільш зникаючих міст Європи, рижани були шоковані, коли побачили в цьому переліку своє рідне місто. Насправді у цьому переліку крім Риги були також Вільнюс, Таллін, Будапешт, і навіть наші Харків, Дніпро і Кривий Ріг. Але скорочення населення Риги було особливо помітним. Коли Латвія проголосила незалежність, населення її столиці перевищувало 945 тисяч осіб. Однак за менш ніж 30 років показник населення Риги скоротився на 30%, і зараз її населення становить лише 630 тисяч осіб. Населення Риги скорочується пропорційно до населення самої республіки, і тут хорошого не багато.

Не дивлячись на це, Рига залишається найбільшим містом Балтії, і освітній, культурний і політичний центр Латвії. Власне Рига - це третина усієї Латвії, тому її значення для республіки неоціненне. Вона розкинулась на березі Ризької затоки Балтійського моря, у гирлі річки Дауґава, по обидва її боки. Місце дуже зручне з точки зору географії. Рига була заснована в 1201 році, і швидко стала важливим портом на Балтиці. Їй судилося стати і християнським, і політичним центром всієї Лівонії (історичний регіон, що охоплює територію сучасних Латвії і Естонії). Та все ж рушійною силою її процвітання була саме торгівля. Центр міста входить до переліку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Цікава і неповторна архітектура центру міста стала наслідком колись бурхливого життя латвійської столиці. Це зараз Ригу вважають периферійним містом Євросоюзу, а колись їй судилося бути чи не найголовнішим культурним центром Північно-східної Європи.

Не останню роль у формуванні загального обрису Риги зіграли хрестоносці з Тевтонського ордену, однак з останніми у містян складалися далеко не найкращі відносини, зокрема і збройні сутички. Коли розпочалася Реформація - Рига стала одним із її центрів у Східній Європі. Саме тому головною релігією Латвії стало лютеранство. Деякий час Ризі судилося стати вільним містом у складі Священної Римської імперії, згодом стала практично незалежною, а коли місту стала загрожувати експансія Московського царства, Рига присягала на вірність Речі Посполитій, і фактично стала її частиною. Це і поставило крапку в хоч і формальній, але все ж незалежності як міста, так і Лівонії. Однак під час Північної війни, у 1710 році Рига була захоплена московськими військами генерала Бориса Шерємєтьєва. З того часу Рига, як і вся Лівонія - частина Московського царства, а згодом і Російської імперії. А потім було буремне ХХ століття, де Рига встигла побувати столицею Латвійської республіки (1918-1940 рр.) та Латвійської РСР у складі СРСР (1940-1991 рр.), а тепер і незаледної Латвії (з 1991 року), однак так чи інакше вона завжди була серцем Латвії, навколо якої оберталося суспільно-політичне життя усього регіону, і яку прозвали "столицею бурштинового краю"