МОНТЕВІДЕО

 Монтевідео - це столиця, і найбільше місто Уруґваю, де сконцентрована ледь не половина жителів всієї країни. До того ж, це найпівденніша столиця всього американського континенту, а з усіх столиць світу, лише Веллінґтон (столиця Нової Зеландії) лежить південніше від Монтевідео.

Місто лежить на березі Ла-Платської затоки, яка є частиною Атлантичного океану. Місто засноване іспанськими колоніалістами на Різдво 1726 року. Назва міста складається з двох частин: "Монте" - гора, "відео" - бачу, а дослівно - "Бачу гору". Щоправда це найдостовірніша версія із багатьох, які існують.

З перших своїх днів Монтевідео почав інтенсивно розвиватися як могутній морський порт. Вже в 1800 році тут мешкали понад 300 тисяч жителів, і на той час це було другим містом Латинської Америки за кількістю жителів. Час не стояв на місці, і 25 серпня 1825 року Уруґвай проголосив свою незалежність, і Монтевідео з перших днів став столицею нової держави. З того часу розвиток міста загальмувався, і навіть в деякій мірі місто почало занепадати. А все через громадянську війну, яка вибухнула тут в 1836 році і тривала понад 17 років. Чергове, хоч і повільне піднесення місто отримало на початку ХХ століття, коли владу в країні здобули ліберали, а з ними прийшла політична стабільність.

Наразі в Монтевідео проживає 1,3 мільйонів осіб. Туристові тут є на що подивитися, незважаючи навіть на те, що містові немає і трьох століть. Приміром цікавими є архітектурний ансамбль Плацца де ла Індепендесіа з ратушею і пам'ятником Хосе Артіґасу (збудовано в кінці ХІХ століття), кафедральний собор (1790 р.), Капела госпіталю Сан-Хосе (1798-1807 рр.) та безліч музеїв - історичний, образотворчого мистецтва, природничої історії, історії міста, зоологічний, "Дамасо Антоніо Лараньяґа", знаменитий театр "Соліст", та багато інших. Про пам'ятники годі й говорити, бо їх тут теж безліч. Найвідомішим є "Діліжанс", де зображений фургон першопоселенців, який застряв у болотистому місці посеред Пампи.

Про "Діліжанс" хотілося б поговорити більш детально, адже для фізико-географів він має дуже велике наукове значення. Сам пам'ятник "Діліжанс" в центрі Монтевідео був відкритий 22 лютого 1952 року. Як вже зазначалося, він зображає фургон першопоселенців цієї країни, який застряг у болоті місцевої пампи, а вершник підганяє коней, аби ті як можна швидше витягнули віз з болота. "Які можуть бути болота посеред пампи?" - запитають досвідчені географи, які знають цей регіон як досить посушливу зону Південної Америки. Однак автор пам'ятника Хосе Беллоні переніс події в так звану "вологу пампу", яка знаходиться на захід від Уругваю, де й можна зустріти такі болота, у якому без проблем могли застрявати фургони першопоселенців, аби нарешті досягнути родючих земель сухої пампи на території вже сучасного Уругваю. Цей пам'ятник за ідеєю його творців покликаний нагадувати сучасним поколінням уругвайців про труднощі, які зазнавали їхні пращури по дорозі до країни, яка сьогодні для них є рідною.