ШЕ́НГЕНСЬКА УГОДА

 14 червня 1985 року було підписано Шенгенську угоду. Це договір «Про скасування паспортного митного контролю між країнами Європейського Союзу», який підписали сім європейських держав (Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Франція, Португалія та Іспанія) у містечку Шенген, що розташоване в Люксембурзі неподалік від потрійного стику кордонів Люксембургу, Німеччини та Франції. Відповідно до угоди, країни погодились на поступове скасування контролю на спільних кордонах і запровадження вільного пересування своїх громадян. Угода набула чинності через 10 років. У межах Шенгенської зони – єдиного міграційного простору, що нині об’єднує 26 країн, зокрема 22 держави-члена ЄС (крім Ірландії, Кіпру, Румунії, Болгарії та Хорватії), а також Ліхтенштейн, Норвегію, Ісландію та Швейцарію – скасовано прикордонний контроль, і громадяни можуть вільно перетинати кордони країн-учасниць. Також передбачено право вільного працевлаштування у будь-якій із цих країн. Саме Шенгенську угоду вважають чи не найбільшим успіхом європейської інтеграції, адже вона найбільш сприяє культурному зближенню людей з різних країн.

Вступ до ЄС проголошено стратегічною метою зовнішньої політики України. Переваги приєднання до цієї організації добре видно на прикладі колишніх соціалістичних країн Центральної Європи, що змогли за доволі короткий час перебудувати свої економіки і підвищити рівень соціально-економічного розвитку, а також поліпшити якість державного управління. Водночас, вступ до ЄС, особливо долучення до Шенгенської зони, імовірно призведе до ще більшого відтоку української молоді працездатного віку. 

P.S. Шенгенська віза, видана будь-якою країною Шенгенської зони для короткострокового перебування або транзиту, дає право на подорож до всіх країн, що входять у цю зону.