БОЛІВІЯ

 БОЛІВІЯ: "КРАЇНА СИМОНА БОЛІВАРА"

6 серпня своє національне свято відзначає Болівія - день Незалежності! Ця далека від нас латиноамериканська країна насправді викликає дедалі більший інтерес як для вибагливих туристів, так і для любителів американського світу. Тому давайте знайомитися з Болівією разом!

Болівія (офіційна назва - Багатонаціональна Держава Болівія) - це держава в Південній Америці, яка займає її центральну частину, з незначним зміщенням на захід материка. Одна з двох держав Південної Америки, яка немає виходу до моря (разом з Парагваєм). Сусідами Болівії є Чилі, Аргентина та Парагвай на півдні, Бразилія на сході та півночі, та з Перу на заході.

Болівія отримала свою назву на честь національного героя Симона Болівара - лідера боротьби за незалежність іспанських колоній в Південній Америці. Він є першим президентом незалежної Болівії, хоч і обіймав цю посаду в 1825 році лише декілька місяців, однак встиг стати справжнім національним героєм Болівії.

Площа - 1,1 мільйонів квадратних кілометрів. Більшу половину площі країни займають ліси (570 тисяч км²), а от сільськогосподарських земель дуже мало, лише 25 тисяч квадратних кілометрів. Гори вкривають третину площі країни.

Населення - 11,4 мільйонів осіб (за даними Всесвітнього банку в 2019 році). З усіх сусідів Болівії лише Парагвай менший від неї за чисельністю населення. Індіанці - найбільша етнічна група Болівії. Вони становлять 56% населення. Метисів близько 25%, а білих - близько 11%. Понад 96% болівійців є католиками, 3% - протестанти, і лише 0,5% - бахаїти. Болівійці спілкуються трьома офіційними мовами - іспанською, кечуа та аймара. А мова ґуарані є місцевою, якою розмовляє 7% населення Болівії.

З 2006 року столицею країни є місто Сукре (402 тисячі жителів). Хоча до того часу столицею і найбільшим містом був Ла-Пас, який фактично продовжує виконувати функції столиці Болівії. Великими містами також є Санта-круз-де-ла-Сьєра (понад мільйон жителів), Кочабамба, Потосі, Таріха та Оруро.

Тобто фактично в Болівії є дві столиці - одна "де-юре" - це Сукре, і одна "де-факто" - це Ла-Пас. Все тому, що згідно з конституцією Болівії - з 2006 року столицею є Сукре. Однак державні установи, в тому числі й адміністрація президента та парламент країни так і не переїхали до конституційної столиці, і це питання з року в рік відкладається через брак коштів. Саме тому виходить що юридично столицею Болівії є Сукре, яке нанесене на всі карти в якості столиці цієї країни, однак фактичною ж столицею лишається місто Ла-Пас, де перебувають головні органи державного управління. Згідно з світовою традицією - столицею держави є те місто, де знаходиться головна резиденція, або постійне місце перебування глави даної держави, а отже для Болівії таким містом є Ла-Пас, а не Сукре. Однак слід зазначити, що Болівія не єдина держава з такою проблемою. Наприклад у Південній Африці одразу три "столиці", а в М'янмі до цього часу офіційними лишаються дві столиці - Янгон, і Нейп'їдо.

У Болівії главою держави є президент, який обирається всенародно строком на 5 років. Президент має дуже широкі повноваження, навіть законодавчі. Також законодавчі функції виконує двохпалатний парламент, який називається Національним Конгресом, і обирається також строком на 5 років. Основною адміністративно-територіальною одиницею Болівії є департамент. Таких в країні налічується дев'ять.

Болівія - одна з найбідніших країн Південної Америки. Розмір валового внутрішнього продукту на 1 жителя найменший в усій Південній Америці, і становить 2500 долларів США. Також найменшим на материку є і загальний обсяг валового національного продукту (ВНП). Основою господарства залишаються первинний сектор - це гірничодобувна промисловість та сільське господарство, де задіяна більша половина трудового населення країни. Болівія - світовий виробник олова. Там забезпечується чверть його світового видобутку. Також добувають нафту, природний газ, цинк, золото, свинець. Почала активно розвиватися кольорова металургія. Сільське господарство Болівії має низьку продуктивність через місцеві агро-кліматичні умови: посухи чередуються з повенями. Три головні культури - це цукрова тростина, кукурудза та картопля. На державному рівні легальним є вирощування коки - наркотичної рослини, яка слугує сировиною для виробництва кокаїну. Також збирають сік гевеї та кору хінного дерева.

Як вже зазначалося, Болівія не має виходу до моря, що погіршує її географічне положення. Однак у судноплавстві важливе значення має озеро Тітікака та деякі судноплавні річки. Залізниць - 4 тисячі кілометрів. Автошляхів - 40 тисяч кілометрів, але половина з них мають дуже поганий стан. В Болівії лише два міжнародних аеропорти - це в Сукре та Ла-Пасі. Головними торговими партнерами є Аргентина, США, Бразилія та Велика Британія.

Грошовою одиницею Болівії є болівіано, яке складається із 100 сентаво. Один болівіано становить наразі 3 гривні 70 копійок. Середня зарплата в Болівії становить 80-90 болівіано (або 300-350 гривень).

Болівія є перспективним напрямком у міжнародному туризмі. Великий інтерес у міжнародних інвесторів викликають значні поклади руд кольорових металів.